14. І спустошу Патрос, і пущу пожаром Зоан, і розпочну суд над Но.
15. І вилию гнїв мій на Син, твердиню Египецьку, й вигублю натовп людей в Но.
16. Пущу Египет із огнем, задрожить Син, Но повалиться, а на Ноф (Мемфис) нападе ворог серед дня.
17. Молодики в Онї й Пубастї поляжуть од меча, а останок пійде в неволю.
18. І в Тафнисї потемнїє день, як зломлю там ярмо Египецьке й зроблю кінець гордій потузї його. Хмара покриє його, а дочки його пійдуть у неволю.
19. Оттак учиню я суд над Египтом і взнають, що я - Господь.
20. Ув одинайцятому роцї, в первому місяцї, сьомого дня в місяцї надійшло до мене слово Господнє:
21. Сину чоловічий! зломив я рамя Фараонові, цареві Египецькому, й ось, воно ще не перевязане, щоб могло вилїчитись, не обвите обвитками, щоб вернулась йому снага вхопити меча.
22. Тим же то так говорить Господь Бог: Ось я проти Фараона, царя Египецького, й поламлю йому руки, здорову й переломлену, й випаде меч із руки в його.
23. І порозпорошую Египтян проміж народами й розвію їх по землях.
24. А руки в царя Вавилонського скріплю і дам йому в правицю меча мого; руки ж Фараонові поломлю, щоб, поранений, стогнав тяжко перед ним.
25. Скріплю руки цареві Вавилонському, а руки Фараонові опадуть, і зрозуміють, що я - Господь, як дам у руку цареві Вавилонському меча мого, а він простягне його на землю Египецьку.
26. І порозпорошую Египтян проміж народами, й порозвіваю їх по землях, і спізнають, що я - Господь.