1. У в одинайцятому ж роцї, на первий день первого місяця надійшло до мене слово Господнє:
2. Сину чоловічий! за те, що Тир гукав про Ерусалим: Ага! поламано брами народів! До мене тепер вони обертаються; я насичуся, бо він став пусткою, -
3. За те, так говорить Господь Бог: Встаю я на тебе, Тире, й наведу многі народи на тебе, наче б море підняло филї свої.
4. Збурять вони Тирові мури й повалять башти його; й вимету порох із його, й зроблю його голою скелею.
5. Стане він хиба місцем, де рибалки свої неводи будуть серед моря розстилати; се бо я сказав так, говорить Господь Бог, і станеться він лупом народів.
6. Дочки ж його, що в тій землї, повбиває меч, і зрозуміють, що я - Господь.
7. Так бо говорить Господь Бог: Ось, я нашлю од півночі Навуходонозора, царя Вавилонського, царя над царями, проти Тиру з кіньми й колесницями й їздецями та з цїлим роєм народів.
8. Він вирубає мечем дочерні міста твої, побудує проти тебе облягові башти, насипле вал кругом тебе й поставить щити проти тебе;
9. А до мурів твоїх прикотить тарани й порозвалює сокирами башти твої.
10. Від роїв коней його покриють тебе порохи, від стуку їздецїв і коліс і колесниць тремтїти муть мури твої, як він входити ме в ворота твої, так як уходиться в опанований город.