28. Так бо говорить Господь Бог: Ось, я подам тебе на поталу тим, що їх зненавидїла, в руки тим, що од них відвернулась душа твоя.
29. І обійдуться вони з тобою ворожо, й заберуть у тебе все, що працею надбала, й полишать тебе нагою й невкритою, й стане всїм явною соромна нагота твоя й розпуста твоя та блудництво твоє.
30. А вчинять із тобою таке за блудництво твоє з поганами, що їх ідолами ти себе мерзила.
31. Блукала єси по дорозї сестри твоєї; за те ж і дам я в руку тобі кубок її.
32. Так говорить Господь Бог: Пити меш кубок сестри твоєї - глибокий і широкій, і сьміх та наруга впаде на тебе, що в него так багато змістилось.
33. Аж до перепою напєшся смутку, бо кубком страху й спустошення є чаша сестри твоєї Самариї.
34. І випєш його, аж висушиш, ба й черепє його оближеш, і будеш (з болю) груди собі роздирати; бо так сказав я, Господь Бог.
35. Іще сказав Господь Бог так: Позаяк ти забула мене й одвернулась від мене, так і терпи ж за беззаконство твоє та за блудництва твої.
36. І сказав до мене Господь: Сину чоловічий! хочеш Оголу й Оголиву судити? покажи ж їм гидоти їх;
37. Бо зломили менї віру, й руки свої покрівавили, й чинили перелюбки з ідолами своїми, ба й сини, що менї породили, на їду їм присьвячували.
38. Та й ще от що вони менї чинили: того ж часу поганили сьвятиню мою, та зневажали суботи мої;
39. А як заколювали ідолам синів своїх, то ввіходили зараз і в сьвятиню мою, щоб її опоганити. От, що вони коїли серед мого дому!
40. До того посилали й по людей, що здалеку сюди приходили, і ось, вони являлися, а ти задля них купалася, підмальовувала собі очі, та прибирала прикраси.
41. І сїдала на пишне ліжко, а перед ним стояв уже стіл, а на йому поскладала кадило, менї належне, та оливу мою.
42. І лунав голос тих людей, що веселились у неї, а до тої товпи людей вводжено ще з пустинї пяниць, і запинають вони їм запинки на руки, та надївають пишні вінки на голови.