23. І надійшло слово Господнє до мене, таке:
24. Сину чоловічий! промов до него: Ти - земля нечиста, тим і не скроплена дощем в годину гнїву.
25. Пророки в їй змовились; як леви рикають, роздирають здобичу; пожерають душі, забирають майно й дорогі речі, намножують у йому вдовиць.
26. Сьвященники його ломлять мій закон й поганять сьвятинї мої; не відрізняють вони сьвятого від несьвятого, й не розбірають, що нечисте, а що чисте, а від субот моїх одвернули очі свої, і я в погордї в них.
27. Князї його, наче хижі вовки, пориваючі здобичу свою, проливають кров, затрачують душі, щоб тілько придбати собі наживу.
28. Пророки ж його замазують усе глиною, вбачають пусте та віщують свої видумки, говорячи: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив того.
29. Прості люде пригнїтають одно одного, ограбують і тиснуть злиденного, а приходня придавлюють без усякого права.
30. І шукав я між ними такого, щоб поставив себе стїною, і став проти мене в проломинї за сесю землю, щоб я не погубив її, та не знайшов.
31. Оце ж вилию на них досаду мою, огнем лютостї моєї вигублю їх, поступки їх поверну на голову їм, говорить Господь Бог.