21. Тілько, - так говорить Господь Бог: - як я пошлю мої найстрашнїйші кари - меч, голоднечу, люте зьвіррє й морову заразу - на Ерусалим, щоб у йому вигублювати людей і скотину,
22. Так усе таки зістанеться там останок, сини й дочки, живими, що їх опісля виведуть ізвідти: отсї прийдуть до вас, а ви бачити мете поступки їх і вчинки їх, та й утїшитесь тою недолею, що я навів на Ерусалим і усїм тим, що я послав на його.
23. Так, вони втїшать вас, коли побачите їх поступки й учинки, й спізнаєте, що все, що я вчинив, не за дармо вчинив, говорить Господь Бог.