60. Сини Делаї, сини Товії, сини Некоди, шістьсот пятьдесять два.
61. А з синів сьвященницьких: сини Хабаї, сини Гаккоза, сини Берзеллїя, що взяв жінку з дочок Берзеллїя, Галаадїя, й став зватись їх іменнєм.
62. Вони шукали свого родовідного запису, та не знайшлось його, та через те вилучено їх від сьвященства.
63. І Тиршата сказав їм, щоб вони не їли від великих сьвятощів, доки не настане сьвященник із урімом і туммімом.
64. Усієї громади загалом було сорок дві тисячі триста шістьдесять душ,
65. Окрім слуг їх та служебок їх, а тих було сїм тисяч триста трийцять сїм, а між ними сьпівцїв та сьпівачок двістї.
66. Коней в їх - сїмсот трийцять шість; мулів у них двістї сорок пять;
67. Верблюдів у їх чотириста трийцять пять; ослів шість тисяч сїмсот двайцять.
68. Декотрі з голов над поколїннями, прийшовши до дому Господнього, що в Ерусалимі, жертвували доброхіть на дім Божий, щоб наново поставити його на основах його.
69. По своїй змозї дали вони до скарбівнї на веденнє роботи шістьдесять одну тисячу драхм золота і пять тисяч мін срібла*, та сто сьвященницьких риз.
70. І стали жити сьвященники й левіти, й народ і сьпівцї, й воротарі, і нетинеї в своїх містах, і ввесь Ізраїль по своїх містах.