5. а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд нинї говорити порізно.
6. Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;
7. у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
8. Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
9. Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совістї того, хто служить,
10. а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.
11. Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
12. анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.