5. і вкусили доброго слова Божого і сили грядущого віка,
6. та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.
7. Земля бо, що пє падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословеннє від Бога;
8. а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленнє.