11. Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме стараннє про тверду надїю аж до кінця,
12. щоб не були ви лїниві, а послїдователї тих, що наслїдують обітницї вірою і довготерпіннєм.
13. Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,
14. глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."
15. І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.
16. Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба.
17. У тому ж, хотївши Бог більше показати наслїдникам обітницї незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,
18. щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,