12. Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте",
13. і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.
14. Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
15. наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;
16. щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.
17. Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.
18. Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,
19. і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:
20. (бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."
21. І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепетї.")
22. А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,
23. до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,
24. і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.
25. Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,
26. котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."
27. Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
28. Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.
29. Бо наш Бог - огонь пожирающий.