6. Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
7. Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
8. Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
9. Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
10. Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11. Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12. Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
13. По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14. Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15. І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16. Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17. Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
18. про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,"
19. подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).