10. Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11. Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12. Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
13. По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14. Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15. І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16. Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17. Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
18. про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,"
19. подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
20. Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21. Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".
22. Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
23. Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
24. Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,