12. Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
13. дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
14. Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
15. Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
16. "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
17. і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."
18. А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
19. Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
20. дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
21. і Єрея великого над домом Божим,
22. приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
23. держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
24. і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25. не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26. Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27. а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.