1. Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
2. Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3. А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
4. Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.