5. Один обманює другого, правди не говорять; з'учили язики свої говорити неправду, лукавлять аж до утоми.
6. Ти живеш серед підступу; через підступ не хочуть вони й мене знати, говорить Господь.
7. Тим то й говорить Господь Саваот: Ось, я розплавлю і навідаю їх; що ж бо менї чинити з такою дочкою народу мого?
8. Язик їх - смертоносна стріла: говорять підступно; устами своїми говорять до свого ближнього прихильно, а в серцї свойму заставляють сїти.
9. Як же б я та не скарав їх за таке? - говорить Господь, як не має помститись душа моя на такому народові, як сей?
10. Задля гір здійму плач і риданнє, над луговими пасовищами заголошу, бо їх випалять, так що не буде нїкому ходу через них, і нечути буде череднього рику; і птаство піднебесне й зьвірі - все розсїється, повтїкає.
11. І оберну Ерусалим в купу каміння, в пробуток шакалїв, а Юдині міста пообертаю в пустки безлюдні.
12. Хто такий мудрий, щоб се зрозумів, і хто, чуючи се з уст Господнїх, з'ясував би, через що погибла країна й випалена, як пустиня, так що через неї нема нїкому ходу?
13. Господь же говорить так: За те, що вони покинули закон мій, який я дав їм, і не слухали голосу мого та й не ходили по йому;