Єремiя 8:16-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

16. Від Дану чути вже хропіт коней його, тремтить уся земля від голосного ржання жеребцїв його; й прийдуть і зожруть землю й усе, що на їй, місто з осадниками його.

17. Ось бо, пошлю на вас гадюк та василиски, що проти них нема замовляння, і будуть кусати вас, говорить Господь.

18. Ой коли ж повеселїйшаю в печалї моїй! серце моє млїє в менї.

19. Ось, я чую, як голосять люде мої з далекої сторони: Чи вже ж бо нема Господа на Сионї? Чи вже ж нема на йому царя його? - А чому ж вони довели мене до гнїву своїми ідолами, чужоземніми, марними?

20. Минуло жниво, скінчилось лїто, нам же пільги нема!

21. Притиснена дочка народу мого, - стискається і моє серце; ходжу, сумуючи, страх обняв мене.

22. Чи то ж нема балзаму в Галаадї? чи то ж нема там лїкаря? Чом нема вилїчення дочцї народу мого?

Єремiя 8