15. І відопхну вас ізперед мене, як відопхнув браттє ваше, усе потомство Ефраїмове.
16. Ти ж не благай мене за сих людей, не молись гаряче за них, й не всиловуйся передо мною, бо не вислухаю тебе.
17. Хиба не бачиш сам, що вони коять по городах Юдиних й по улицях Ерусалимських?
18. Дїтвора збірає дрова, а батьки запалюють огонь, жіноцтво ж замішує тїсто, щоб напекти пирожків небесній царицї та приносити ливну жертву чужим богам, на досаду менї.
19. Та чи менї ж вони допікають, говорить Господь, - а не самим собі на свій сором?
20. Тим то ось як говорить Господь Бог: Оце виливається гнїв мій й досада моя на се місце, на людей і на скотину, на дерева польові й на земляні плоди, й загориться та й не згасне.