1. Так говорить Господь: Се я підійму проти Вавилону й живущих посеред його противників моїх бурний вітер.
2. І пошлю віяльників на Вавилон, а вони розвіють його й спустошать землю його, вони бо в час злиднїв нападуть на його з усїх боків.
3. Нехай стрілець натягає лука супроти тих, що й собі ж натягають лука та величаються зброєю своєю; не щадїте молодиків його, вигублюйте все військо його.
4. Нехай падуть побиті на землї Халдейській, а поранені - по улицях її.
5. Не покинув бо вдовою Бог, Господь Саваот, Ізраїля й Юду, хоч їх земля повна провин проти Сьвятого Ізрайлевого.
6. Втїкайте з посеред Вавилону й рятуй кожне душу свою, щоб і вам не погибнути за беззаконство його; се бо година помсти Господньої, - він віддає йому заплату його.
7. Золотим кубком був Вавилон у руцї Господнїй, впивалась із його вся земля; народи пили з його й метались, мов біснуваті.
8. Несподївано впаде Вавилон та й розібється; голосїте по йому, дайте балзаму на рани його, - може позагоюються.
9. Гоїли ми Вавилона, та він не вигоївся. - Покиньте ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дойшов до неба й сягонув аж за хмари.