21. Що прийшов суд на рівнини, на Халон і на Яазу й на Мофат,
22. І на Дибон і на Нево й на Бет-Дивлатаїм,
23. І на Каріатаїм, і на Бет-Гамул і на Бет-Маон,
24. І на Керіот і на Восор та й на всї городи Моабські, як далекі, так і близькі.
25. Збито рога Моабові й зломано руку йому, говорить Господь.
26. Упоїте до пяна його, пишався бо проти Господа; нехай же валяється Моаб у своїй блювотинї й буде сьміховищем.
27. Хиба ж Ізраїль та не був сьміховищем у тебе? Чи то ж його та поймано між злодїями, що ти, було, як заговориш про него, так і похитуєш головою?
28. Покидайте ж тепер міста, ви осадники Моабські, та й живіте, мов голуби, що гнїздяться коло ввіходів у печери.