7. Дбайте про добро того міста, куди я вас позасилав, і молїтесь за його Господеві, бо його гаразд - і ваш гаразд.
8. Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Не давайте себе ошуковати вашим пророкам, що між вами, та вашим віщунам, і не діймайте віри снам, що вам сняться;
9. Неправду пророкують вони вам в імя моє; не посилав я їх, - говорить Господь.
10. Так бо говорить Господь: Аж як упливе вам повних сїмдесять років у Вавилонї, аж тодї я навідаюсь до вас і справджу моє прихильне про вас слово, завернути вас у се місце.
11. Бо тілько я самий знаю задуми мої про вас, говорить Господь, - задуми на добро, а не на лихо, щоб забезпечити вам будущину й надїю.
12. Ви покликнете до мене, й вернетесь; помолитесь, і я почую вас;
13. І шукати мете мене та й знайдете, як тілько шукати мете мене всїм серцем вашим.
14. І я дам вам ізнайти мене, говорить Господь, і поверну вас із неволї й позбіраю вас із усїх народів і з усїх місць, куди вас був повиганяв, говорить Господь, приведу вас назад у те місце, звідки вас вивів.
15. Ви кажете: Господь збудив нам пророків й в Вавилонї.
16. Ось же як Господь говорить найперш про царя, що седить на Давидовому престолї, й про всї люде, що живуть у сьому городї, - про ваше браттє, що не позаймано в полонь, -
17. Так говорить Господь Саваот: Се я наведу на них меча, голоднечу й помір, і зроблю їх такими, як та кисла смоква, така погана, що неможна й їсти,
18. І гонити му за ними з мечем, голоднечею й мором, і подам їх у зневагу всїм царствам на землї, в прокляттє й дивовижу, в посьміх і поругу між усїма народами, куди їх повиганяю, -
19. За те, що вони слів моїх не слухали, говорить Господь, із якими я заздалегідь раз-пораз посилав рабів моїх, пророків, а вони не слухали, говорить Господь.