14. Що ж до мене, так се - я в руках у вас; чинїть ізо мною, що в очах ваших добре й справедливе;
15. Тілько затямте собі добре, що як мене вбєте, так безвинню кров наведете на себе й на сей город і на осадників його; бо Господь послав мене справдї сказати усї цї слова в уші ваші.
16. Тодї сказали князї й ввесь люд до сьвященників і пророків: Чоловіка сього нїяк засуджувати на смерть, бо промовляв до нас в імя Господа, Бога нашого.
17. Та й деякі з значніх людей в землї виступили й промовили до збору народного: