27. Невже ж у них на умі, своїми снами довести мій нарід до того, щоб забув моє імя, так як отцї їх позабували моє імя задля Баала?
28. Пророк, що бачив сон, нехай же й оповідає його за сон, а в котрого моє слово, той нехай і переказує моє слово вірно. Хиба ж полова й чисте зерно все одно? говорить Господь.
29. Хиба ж моє слово не похоже на огонь, - говорить Господь, - і не поможе молот, що розбиває скелю?
30. Тим же то встану я на пророки, - говорить Господь, - що один ув одного крадуть слово моє.
31. Ось, я - на пророки, говорить Господь, що крутять своїм язиком, а говорять: Він сказав.
32. Я на пророки ложних снів, говорить Господь, що росказують їх, і зводять з ума люд мій своїми бріхнями й оманою, - на тих, що я не посилав їх і не давав їм наказу, й що з їх нема нїякого хісна народові сьому, говорить Господь.