1. Слово, що надійшло до Еремії від Господа:
2. Устань та йди в домівку до ганчаря; там я дам тобі почути слово моє.
3. І пійшов я в домівку до ганчаря, і застав його за ганчарською роботою на кружалї.
4. І зопсувалась посудина, що саме лїпив її з глини, в руцї в його; й зробив він знов із неї другу посудину, як сам схотїв.
5. І надійшло до мене слово Господнє таке:
6. Чи не можу ж я вчинити з вами, доме Ізраїля, так, як сей ганчарь? сказав Господь. Ось, чим глина в руцї в ганчаря, тим і ви в мене в руцї, доме Ізрайлїв.
7. Часом погрожу я якому народові або царству, що викореню його, сокрушу, погублю;
8. Як же обернеться той народ, що я погрожував йому, та покине ледарство своє, то я одкладаю те лихо, яке задумав йому заподїяти.
9. Часом же проречу якому народові чи царству підняти його вгору й утвердити;
10. Він же стане коїти зло перед очима в мене й не слухати заповіту мого, - от я й відміню те добро, яким хотїв надїлити його.
11. Оце ж скажи мужам Юдиним і осадникам Ерусалимським: Так говорить Господь: Ось, я приготовив і задумав проти вас лихо; навертайтесь же кожний од злої дороги вашої і простуйте путї ваші й поступки ваші.
12. Вони ж кажуть: Не надїйся; ми ходити мем своїм робом і будемо ходити упрямо за нашим ледачим серцем.
13. Тим же то ось як говорить Господь: Поспитайте між народами, чи хто чував коли таке? (давна) дїва Ізрайлева вчинила страшенне дїло.
14. Чи покидає снїг високу скелю Ливанську? чи зсякають із других місць текучі холодні води?