1. Хто рівен премудрому - а все ж таки хто розуміє значіннє річей? - Мудрість у чоловіка розяснює лице його й перемінює насуплений вид його.
2. Я кажу: Чини волю царську, а се - задля присяги перед Богом.
3. Не квап оддалятись од його; не будь упрямим в ледачому дїлї; бо він, що схоче, все може зробити.
4. Слово царське потужне; хто зважиться сказати йому: Що ти робиш?
5. Хто певнить накази, той не дознає лиха; серце в мудрого знає й час і спосіб;
6. Про всяку бо річ є час і спосіб, тільки чоловікові лихо з тим,
7. Що він не знає, що станеться, а хто ж скаже йому, як воно станеться?
8. Нїхто не властен над духом, щоб здержати дух, і нема в його сили проти дня смертї, нема й пільги в службі віськовій, і провина не вирятує винуватого.
9. Все це я вбачав, звертаючи ввагу на те, що дїється під сонцем. Буває часом, що один чоловік панує над другим чоловіком на шкоду йому.
10. Так бачив я, що ховали чесно безбожників, приходили й відходили з сьвятого місця, й забувано їх у містї, де вони так поводились. Та й се марнота.
11. Суд над лихими вчинками не хутко судиться; через те й не лякаєсь серце людське, чинити зло.
12. Та хоч грішник сто раз коїть лихе й тріває в йому, то я знаю, що тільки богобоязливим буде добре, хто почуває почесть перед лицем його;