Екклезiяст 7:22-29 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

22. Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.

23. Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.

24. Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?

25. Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -

26. І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.

27. От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!

28. А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.

29. Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.

Екклезiяст 7