Екклезiяст 7:16-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

16. Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?

17. Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?

18. Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.

19. Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.

20. Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;

21. Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;

22. Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.

23. Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.

24. Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?

25. Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -

26. І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.

27. От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!

Екклезiяст 7