1. Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2. Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3. Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4. Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому.
5. Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6. Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7. Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце.
8. Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9. Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10. Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11. Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12. Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13. Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14. У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15. На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16. Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17. Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18. Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19. Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20. Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;