6. А той, хоч би прожив дві тисячі років, не веселившись добром сво- їм, - хиба ж не все пійде в однакове місце?
7. Вся праця в людини - для її рота, а душа її не насичуєсь.
8. Чим же переважує розумний дурного? або такий тихий, що вміє обходитись із людьми?
9. Однакже лучше бачити перед очима, нїж тільки жадати. І тут марнота та й утома духа.
10. Що є на сьвітї, тому дано імя, й знають, що се - чоловік та й що годї йому правуватись із дужчим.
11. Багато таких річей, що прибільшують марноту; та що лучше чоловікові?
12. Хто ж знає, що добре про чоловіка в часї марного життя його, що проходить, як тїнь? І хто скаже йому, що буде послї його під сонцем?