9. Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
10. Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
11. Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
12. Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
13. І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
14. Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
15. Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, - і Бог викликає знов те, що минуло.
16. Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
17. І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
18. І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
19. Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.