17. Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
18. Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
19. Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
20. Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.