12. Слово з уст мудрого - пожиток, а уста дурного гублять його самого:
13. Перші слова з уст його - дурощі, а конець бесїди з уст його - безглузддє.
14. Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
15. Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
16. Горе тобі, земле, як твій царь - хлопець, а князї твої їдять від ранку!
17. Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
18. Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
19. Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.