Екклезiяст 1:7-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

7. Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.

8. Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.

9. Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.

10. Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.

11. Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.

12. Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;

13. І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!

14. Видав я все, що робиться під сонцем: - що ж? усе марнота й мука для духа.

Екклезiяст 1