14. щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15. а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16. котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
17. Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18. оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19. Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20. Ви ж не так познали Христа:
21. коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,
22. щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23. а обновлятись духом ума вашого,
24. та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25. Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26. Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27. Анї давайте місця дияволу.
28. Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29. Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30. І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31. Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.