Ефесяни 4:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,

2. з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,

3. стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.

4. Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;

5. один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

6. один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.

7. Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.

8. Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.

9. (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?

10. Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)

11. І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,

12. на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,

Ефесяни 4