1. Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,
2. і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.
3. Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
4. і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
5. Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
6. І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
7. Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.
8. Устав же Савло в землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.
9. І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
10. Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
11. Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
12. І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.