47. Соломон же збудував йому храм.
48. Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
49. Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
50. Хиба не моя рука зробила се все?
51. Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
52. Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
53. Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
54. Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
55. Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,
56. і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
57. Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
58. і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
59. і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
60. Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.