Дії 7:40-49 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

40. говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.

41. І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.

42. Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?

43. Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.

44. Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.

45. Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.

46. Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.

47. Соломон же збудував йому храм.

48. Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:

49. Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?

Дії 7