2. сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
3. І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
4. Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
5. І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
6. та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
7. і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
8. Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
9. коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
10. то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
11. Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
12. і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
13. Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
14. і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
15. Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою,
16. говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
17. Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.