19. Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, - судїть.
20. Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
21. Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.
22. Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.