7. Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під Крит проти Салмона,
8. і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
9. Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже й піст минув, то раяв Павел,
10. кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.
11. Сотник же керманичові і властителеві корабля довіряв більш, нїж тому, що сказав Павел.
12. Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристанї Крицькій, що лежить між вітром полуденнїм і західнїм.
13. Як же повіяв полуденній вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.
14. Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.
15. Як же підхопило корабля і не можна було противитись вітрові, то віддались ми (хвилям) і носило нас.