1. По пяти ж днях прийшов архиєрей Ананїя з старшими і з речником, Тертилом якимся, і озвались вони перед старостою проти Павла.
2. Як же покликано його, почав винувати Тертил, говорячи: Дознаючи через тебе великого впокою і всякого добра, що стало ся народові сьому за твоїм дбаннєм,
3. завсїди і всюди приймаємо (се), вельможний Феликсе, з усякою дякою.
4. Та, щоб довго тобі не докучати, благаю вислухати нас у коротцї, твоєю ласкою.
5. Знайшли бо ми, що чоловік сей зараза, й зачинщик бучи між усїма Жидами по вселеннїй, і ватажок Назорейської єресї,
6. що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотїли по нашому закону судити.
7. Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,
8. звелївши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.
9. Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.
10. Озвав ся Павел, як кивнув йому староста говорити: Знаючи від многих лїт тебе суддею народові сьому, тим раднїщ про себе відповідаю.
11. Ти можеш розвідатись, що не більш, як дванайцять днїв, відколи я прийшов поклонитись у Єрусалим.