Дії 22:1-6 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Мужі брати й батьки, вислухайте тепер моє оправданнє перед вами.

2. Почувши ж, що Жидівською мовою говорив до них, ще більш утихомирились.)

3. І рече: Я справдї чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож ви всї тепер.

4. Я сей путь гонив до смерти, вяжучи та віддаючи в темницї чоловіків і жінок;

5. яко ж і архиєрей засьвідкує менї, і вся старшина, від котрих і листи взявши до братів, ішов я в Дамаск, щоб звязавши привести у Єрусалим тих, що там були, щоб скарано їх.

6. Стало ся ж менї, як ішов я і наближавсь до Дамаску, о полуднї зразу осияло мене велике сьвітло з неба.

Дії 22