17. З Милета ж, піславши в Єфес, прикликав старших церковних.
18. Як же прийшли до него, рече їм: Ви знаєте з первого дня, як прийшов я в Азию, яким робом пробував я з вами всякого часу,
19. служачи Господеві з усякою покорою і многими слїзми і спокусами, які прилучали ся менї од Жидівського чигання,
20. і що я нї від чого корисного не вхиляв ся, щоб не звістити вам і не навчати вас прилюдно і по домам,
21. сьвідкуючи й Жидам і Єленянам покаяннє перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса Христа.
22. І ось я, звязаний духом, ійду в Єрусалим, не знаючи, що в йому приключить ся менї.
23. Тільки що Дух сьвятий по городам сьвідкує слово, що кайдани мене та муки ждуть.
24. Та нї про що я не дбаю, й не дорога менї душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати євангелию благодати Божої.
25. І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.
26. Тим я сьвідкую вам сьогоднї, що чистий я від крові всїх.
27. Бо я не вхилявсь обявляти вам усяку волю Божу.
28. Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.
29. Я бо знаю се, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада.