9. Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10. і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11. Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
12. Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
13. Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14. Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15. Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16. А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17. І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18. і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19. І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
20. Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.