12. Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
13. Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14. Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15. Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16. А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17. І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18. і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19. І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
20. Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21. І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22. Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23. Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
24. Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
25. Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
26. Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
27. Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.