Дії 2:11-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

11. Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?

12. Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?

13. Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.

14. Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.

15. Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.

16. А єсть се, що промовив пророк Йоіл:

17. І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;

18. і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.

Дії 2