31. І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.
32. Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.
33. З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотїв був оправдуватись перед народом.
34. Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида Єфеська!
35. Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі Єфеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город Єфес шануватель великої богинї Артемиди і Диопета!
36. А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.
37. Привели бо ви чоловіків сих, що нї сьвятого не крали, нї богинї вашої не хулили.
38. Коли ж Димитрий та ремісники що з ним, мають з ким справу, то (на се) суддї судять і є старости; нехай позивають один одного.
39. А коли чого иншого допевняєтесь, то у законному зборі розсудить ся.
40. Бо ще опасуємось, щоб не обвинувачено нас за сегоднїшню бучу, не маючи жадної причини, котрою могли б оправдити се збіговище.