4. І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
5. Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
6. Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
7. І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
8. Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
9. Рече ж Господь у нічному видїнню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи:
10. бо я з тобою, і нїхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподїяти; бо в мене багато людей у сьому городї.
11. І пробував там рік і шість місяцїв, навчаючи між ними слова Божого.
12. Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушно Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
13. говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
14. Як же хотїв Павел одкрити уста, каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе дїло, вислухав би я вас (до слова).