33. І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
34. І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
35. Як же настав день, прислали воїводи паличників, кажучи: Відпусти людей сих.
36. Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
37. Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
38. Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, що вони Римляне.
39. І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
40. І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утїшили їх, та й пійшли.