26. людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
27. Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
28. Зволилось бо сьвятому Духу та й нам, нїякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
29. щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
30. Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
31. Прочитавши ж (ті), зрадїли від сього потїшення.
32. Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
33. Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
34. Зволив же Сила зостатись там.
35. Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
36. По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всїх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
37. Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
38. Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на дїло.